В якості відправної точки, а водночас і колізії між винесеними в заголовок сферами, хотілося б розпочати з парафрази відомого висловлювання Ото фон Бісмарка про те, що політика - це мистецтво можливого. Іншими словами, політика є такою собі вправністю чи вмінням вхопити можливість і використати її, адже вона завжди пов'язувалася з чимось доленосним. В цьому сенсі Бісмарк, напевно, порівняв би політику з мистецтвом. Однак, покликаючись на відому лекцію Б. Ґройса, варто зауважити: жоден сучасний художник не може зрівнятися з політичною славою (...)
| Катарина Раабе: «Тут не было восемьдесят девятого» |
| Хто очевидець? |
| Катя Ланґе-Мюллер: Злі вівці |
Авангард это самый яркий момент пересечения политического и эстетического, он происходил в 20е-30е годы 20-го века в период острой политической борьбы, войн в Советском Союзе, Германии, Италии. Авангард отличается от реалистического искусства и, так называемого, искусства ради форм (нем. ästhetizistisch), которые возникли раньше и сосуществовали с авангардом. Некоторые представители авангарда - это «Левый фронт искусств» (ЛЕФ) в Советском Союзе, в Италии - Филиппо Маринетти, в Германии - Бертольд Брехт (...)
Тяжелый физический труд войны преобразуется в мучительный опыт смены темпа истории, редукцию этого темпа. Преобразуется в проверку на прочность собственной памяти, в приобретение чужого опыта и в обмен опытом там, где обмен этот кажется невозможным: прошлое тут меняют на настоящее, опыт художницы на военный опыт её дедушки и наоборот. Под воздействием этого немыслимого обмена темп войны и военной истории замедляется, он становится настолько заторможенным, что следовать ему невозможно, потому что зеркало памяти каждый шаг осовременивает (...)
11 червня, о 18:30 ПРОSTORY запрошують Вас до дискусії навколо виставки «Погляди»: Політизація мистецтва - на часі?, яка відбудеться в Гете-Інституті (Київ). Зустріч присвячена рецепції політично ангажованого мистецтва в Україні. Одне з центральних питань обговорення: наскільки це мистецтво очікуване суспільством і наскільки воно зрозуміле. Але для того, щоб відповісти на це питання - потрібно визначитися із самим терміном «політично ангажоване мистецтво» і його значенням (чи значеннями), створити спільну систему координат. Відмінності в інтерпретації (...)
Много лет тому назад, в кабачке «Лампион», я имел честь познакомиться с Вернером Т., который в ту пору переводил неизвестные рассказы Эдгара Алана По. Вернера Т. регулярно посещал дух знаменитого американского писателя и диктовал ему свою прозу. Вернер старательно записывал, а затем, если позволяло здоровье, корпел над переводами. Некоторые из этих рассказов были напечатаны в одном из андеграундных берлинских журналов. В редакции у Вернера Т. никто не спросил, откуда взялись никому неизвестные работы американского классика, ведь авторское (...)
Цьогорічна премія імені Ернста Яндля, заснована 2001 року після смерті цього знакового для австрійської поезії автора, дістанеться поетові Фердинандові Шмацу (нар. 1953), який, до речі, був на літературних читаннях в Україні (Львів і Київ) у вересні 2008 року. Шмац є від початку 80-х років минулого століття одним із найважливіших авторів у сучасній австрійській літературі. Відомими та впливовими є, зокрема, його поетичні збірки «der (ge)dichte lauf», «speise gedichte», «das große babel,n», «tokyo, echo oder wir bauen schacht zu babel, weiter».
Напередодні заідеологізованих травневих свят Леся Хоменко, учасниця групи Р.Е.П., представила власний проект у київській галереї "Колекція". У виставці "Очевидець" художниця "презентує інший тип героя ВВВ зі спогадів свого дідуся" (30 квітня - 13 травня). Лесин проект складається з серії великих живописних полотен, створених за мотивами спогадів діда художниці, Степана Репіна, який брав участь у ІІ світовій війні. Пряма мова очевидця включена у тіло виставки як уривки оповіді. Досліджуючи минуле за допомогою родича-провідника Хоменко ставить запитання (...)
Сегодня в украинской художественной среде актуальным стало производство моделей противодействия разным формам симуляции авторитетности. Собственно, эта симуляция, «торговля воздухом» и является основным промыслом для большинства обитателей украинского художественного гетто. Соответственно, обретают все большее значение низовые инициативы, разные формы горизонтального взаимодействия, построенные на критике авторитетности, и в первую очередь - самообразовательные программы. Одна из таких программ инициирована (...)
