22 жовтня 2019

Рон Вінклер. Вірші (самвидавна серія).

Ron Preview     prostory пропонують увазі читачів вірші з серії самвидавних проспектів-летючок з поетичними (двомовними), а також прозовими текстами короткого жанру. У травні 2019 року були презентовані видання віршів німецького поета Рона Вінклера, з якого чотири вірші публікуємо онлайн. Наступні публікації в серії: Франц Кафка. Афоризми з Цюрау. Нотатники ін-октаво; Роберт Вальзер. Шкільні твори Фрітца Кохера повідомлені Робертом Вальзером.
    Рон Вінклер

Вірші

  Франц Кафка

Афоризми з Цюрау. Нотатники ін-октаво.

  Роберт Вальзер Шкільні твори Фрітца Кохера повідомлені Робертом Вальзером.    
Рон Вінклер  
у блиску чернівітетності[1]  
я услід згуртувався, люди вибивали дощ із неба і поодинокі кримісти з водяними знаками на чолах сіяли дефлекторну траву перед ювелірними супермаркетами зі стінами ікон, нестача татуювань промовчана на
їхніх обличчях, навколо них
шмигали водії, які забули
переключити регулятор сигналу своїх авто
на тишу, і вони також потерпали
від чернівітетності, точно чернівітетності,
яку вони вивчали, і попросили бродячих солдатів
про їхні помади, коли от поштарки
несли гондоли, біля ятки для ранкового молока,
равини та попи відростили свої спільні бороди,
тут у «Черно» було їхнє «Далеко»,
а до того співали по-оперному учениці музшколи
червоно-тепле світло, яке вони отримали
на ринку, на якому пані Принцеса Шабат
продавала вже від наступного року, вона аж так
була одурманена водою з крану, що її біля кіоску з
пресою запитали,
до чого вона воліє спресуватися,
я стиснувся їй назустріч, наближалася
неділя, олігархи поспішали
зі своїми розмальовками у бібліотеки,
розіпнули фетрові парасольки
і тролейбуси везли
останній струм додому, під колесами
новий високоглянцевий ламінат.
  Стежка 15   Як тільки закриються очі ми побачимо комплексні схеми без будівельного плану. Наскільки ми б власне не змордувалися навзаєм: Діти граються у міграцію. Лукаво. І без картонки для торохтіння у ліс ніхто не ходить. Місцевість так важко охопити поглядом як і м’якість. Сонце гне дерева у напрямку річки. Тут залюбки говорять гедонізмами. Це відчутно красиво. Якщо тиснути їхні руки довго у льодовик, можна почути, як він стає тим, що cталося. Ми робимо це кожного дня. Наче повертається знову заікання.     Стежка 16   Їхні пальці доторкувались наче стиральні гумки зі Східного блоку, проте вони не рухалися так. Завжди сходило сонце, чисте сонце як сума перед стягенням податку. Під час сафарі ми ніколи не бачили оленей так довго під водою, щоб не щебетати. Ми долали відстані, крізь луки, усередині котрих найглибше було Інше зелені. Чимало рослин були представлені, жовті смуги на павуках вказували на те, що тут перетнута границя. Коли смеркало, туземці занурювали горизонт у світло, з якого промовляла прохолода. Тому, що ми хотіли знати це точніше: У них були постаменти для Бога, які ледь кровавили. Частково їм вдалося проникнути до нашого серця.     Стежка 22   Медіум соромиться. Комарі сприймають мене приємним. Я танцював вранці вчорашнього Сьогодні у безмежній квітці маку. Став блондином. Мене майже не було можна впіймати. А також комарів. І будівельники мають стетоскопи, бо навіть дія на малій відстані є моторошною. Чи нас перетнули їхні дороги? Я не знаю, але сніг випав сьогодні завширшки 3,14 м, зате навскіс через місто. Яке мабуть є тільки промисловою зоною з дуже великою житловою площею. Від цього кращає, мій пульс у стані спокою: a-b-b-a. І все це під неправильно зрозумілим сонцем.     З німецької переклав Василь Лозинський   Рон Вінклер, Фрагментовані водойми. © Крокбукс, Тернопіль, 2015 Ron Winkler, Prachtvolle Mitternacht, Karten aus Gebieten. © Schöffling & Co. Verlagsbuchhandlung GmbH, Frankfurt am Main 2013, 2017

Фото © Дірк Скиба
Верстка © Олег Перковський [twtdt]
Український переклад © Василь Лозинський, 2019

 

 

Рон Вінклер — народився 1973 року в Єні, німецький поет, перекладач та есеїст, живе у Берліні. Автор шести збірок поезії (зокрема збірок “Фрагментовані водойми”, “Бурхлива тиша”, “Розкішна опівніч” та “Листівки з територій”) та двох збірок мінімалістичної прози. Впродовж десяти років Вінклер був редактором літературного журналу »intendenzen«, присвяченого віршам та поетиці. Також упорядкував антологію сучасної лірики США та шість тематичних поетичних збірок німецькомовної поезії. Вірші перекладені на понад двадцять мов, його поетичні збірки були опубліковані в Україні (“Фрагментовані водойми. Вибрані вірші.”, Крок, 2015), США та Мексиці.

 

 


[1] Новотвір від міста Чернівців за аналогією до «університетності».