27 червня 2020

“Афоризми з Цюрау” Франца Кафки були опубліковані під заголовком “Міркування про гріх, надію, страждання та праведний шлях” і виникли у 1917-1918 роках, під час лікування від туберкульозу гортані. Автор нотував їх у нотатнику ін-октаво, де вів також щоденникові записи (деякі датовані записи подані з контексту щоденника). Окремі афоризми, яких всього 109, Кафка підготував на окремих картках і також доповнив новими.

Франц Кафка. Афоризми з Цюрау (самвидавна серія)

 

Kafka Prospect

 

 

З німецької переклав Василь Лозинський

 

18 жовтня 1917

Страх ночі, страх не-ночі.

[…]

1

Істинний шлях веде через канат, який натягнутий не на висоті, а ледь над землею. Таке враження, що він радше для того, щоб спотикатись, аніж щоб ним іти.    

             

2

Усі людські помилки – це нетерплячість, передчаснe переривання методичності, позірне застовплення позірного діла.

 

5

З певної точки вже немає повернення. Цю точку треба досягнути.

 

6

Вирішальна мить людського розвитку є безперервною. Тому революційні ідейні рухи, які проголошують усе попереднє недійсним, мають рацію, бо нічого ще не відбулося.


14

Ітимеш по рівнині, матимеш добру волю іти та робитимеш все ж кроки назад, то це буде безнадійна справа; проте, тому що ти видряпуєшся на стрімкий схил, на такий приблизно стрімкий як ти, коли дивитися на себе самого знизу, то кроки назад спричинені лише властивістю ґрунту і тобі не треба втрачати надії.

17

          У цьому місці я ще ніколи не був: по-іншому дихається, сліпучіше за сонце сяє зірка коло нього.


19

Не дозволяй злу змусити тебе повірити, що ти можеш мати перед ним таємниці.


20

Леопарди вдираються у храм та випивають жертовну чашу; це повторюється знову і знову; врешті-решт це стає передбачуваним та частиною церемонії.


22

Ти – завдання. Жодного учня – скрізь і повсюди.


24

Щастя усвідомлювати, що грунт, на якому ти стоїш може бути не більшим, ніж дві стопи, що його покривають.


25

Як можна тішитися світом, якщо тільки не втікати до нього?

 

26

Є безліч схованок, але лиш один порятунок, проте можливостей знову ж таки стільки, скільки і схованок.

                                                                                                  [1920]

Існує мета, але не існує шляху; те, що ми називаємо шляхом, це – вагання.


 29

Задні думки, за допомогою яких приймаєш зло у собі, не твої, а тільки думки зла.

                                                                                             

             [1920]

Тварина вириває у пана батіг та шмагає сама себе, щоб стати паном, і не знає, що це тільки фантазія, викликана новим вузликом у ремені батога пана.

 

30

Добро у деякому сенсі нерозрадне.

 

33

Мученики не недооцінюють тіла, вони просять возвисити його на хресті, в цім вони згідні зі своїми противниками.

 

34

Його виснаження — це виснаження гладіатора після бою, його роботою було забілювання куточка у кабінеті чиновника.

 

36

Раніше не усвідомлював, чому на своє запитання не отримував відповіді, сьогодні не тямлю, як я міг повірити у те, що можу запитувати. Але, взагалі-то, я і не вірив, я лиш запитував.

 

43

Мисливські собаки ще граються у дворі, проте дикий звір їм не втече, як прудко він би вже тепер не гнав лісами.

 

48

Вірити у поступ не означає вірити, що поступ вже відбувся. Це тоді не буде вірою.

 

49

 А. є віртуозом, а небеса його свідок.

                                                                                      

[1920]

           Найпотужнішим світлом можемо розчепити світ. Перед слабкими очима він міцний, перед ще слабшими він отримує кулаки, перед іще слабшими він стає сором’язливим та розчавлює того, хто наважується на нього глянути.

67

Він жене за фактами як початківець на ковзанах, який ще й до того вправляється десь там, де це заборонено.

70/71

Незнищенне — єдине; кожна окрема людина є такою і водночас воно спільне для всіх, звідси неповторно нерозривний зв'язок між людьми.

75

        Перевіряй себе за людством. Того, хто сумнівається, воно заставляє сумніватися, того, хто вірить, вірити.

84

Ми були сотворені, щоб жити у раю, рай був призначений для служіння нам. Наше призначення було змінене; чи змінилося призначення раю, про це нічого не сказано.

 

10 (лютого 1918 року)

          Неділя. Шум. Мир Україна.

[…]

 

11 (лютого 1918 року)

          Мир Росія.

[…]

100

Може бути знання про диявольське, але не може бути віри у нього, більше диявольського, ніж є, не існує.

                                                                                                                  

[1920]

Тобі не потрібно виходити з дому. Залишайся за своїм столом та прислухайся. Навіть не прислухайся, а тільки чекай. Навіть не чекай, а будь зовсім тихо та один. Світ сам тобі запропонує себе викрити, інакше він не вчинить, захоплений, буде перед тобою звиватися.

 

 

 Рон Вінклер Вірші

 

Український переклад © Василь Лозинський

Верстка © Олег Перковський [twtdt]